Хребет є основною опорою структури організму – саме завдяки йому забезпечується стабільність організму, а всі органи знаходяться в строго визначених місцях. Подумати тільки, адже якщо б його не було, ми не могли ні ходити, ні стояти, ні сидіти!
Але крім опорної, головний стрижень організму виконує ще й захисну функцію, а саме оберігає спинний мозок і, відповідно, нашу нервову систему від зовнішніх пошкоджень.
Шукаємо причину
Однією з найбільш поширених медичних проблем, пов’язаних з цим органом, є спондилолістез – зсув (підвивих) у певній частині хребта кількох або одного хребця відносно інших, що викликає дискомфорт, больові відчуття і порушення діяльності інших внутрішніх органів.
В хребетному стовпі людини налічується 33-34 хребці: 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 4-5 куприкових відділів. У зв’язку з тим, що найбільш рухомою незахищеною галуззю хребта є шия, найчастіше зустрічається зміщення шийних хребців, рідше до лікарів звертаються зі скаргами на зміщення хребців поперекового відділу.
З’ясуємо, у зв’язку з чим може виникати спондилолістез, які симптоми, ознаки та наслідки має ця патологія і яке лікування необхідно в цих випадках.
Причини патології
Найбільш поширеними причинами зміщення є наступні фактори:
- вікова дегенерація кісткової тканини (цим захворюванням страждають найчастіше люди похилого віку, старше 60 років);
- травми хребетного стовпа (переломи, вивихи, пошкодження спини);
- захворювання, при яких міжхребетні диски не виконують належним чином свою функцію (наприклад, остеохондроз);
- регулярні значні навантаження на хребет (наприклад, заняття певними видами спорту);
- зміщення шийних хребців часто зустрічається з причини слабкості кісткових тканин;
- зміщення хребців поперекового відділу може бути викликано спадковими аномаліями хребта, що характеризуються відсутністю зрощення хребця з «сусідами» (це захворювання називається спонділоліз);
- у немовлят зміщення шийних хребців може розвиватися в результаті родової травми.
Рідше причинами зміщення шийних, грудних і поперекових хребців можуть бути такі фактори, як тривале перебування в одному положенні, різкі зміни температури і клімату, невдало проведені операції, які порушили цілісність опорної функції та інші причини.
Симптоми і ознаки зміщення хребців
Симптоми патології досить численні і залежать від того, в якому саме відділі відбувся процес зміщення.
Загальними ознаками зміщення є наступні показники:
- поколювання в нижніх, верхніх кінцівках та/або в області спини;
- прояви сколіозу;
- гострі або тупі хворобливі відчуття в певному відділі хребетного стовпа, які віддають в інші органи;
- підвищена стомлюваність;
- оніміння тіла в районі зсуву хребця.
Симптомами зміщення шийних хребців, крім перерахованих вище, також є:
- періодичні або хронічні головні болі;
- відчуття дискомфорту в шийних відділах;
- хронічне безсоння;
- нервозність;
- зниження гостроти зору;
- шум у вухах;
- охриплий голос;
- похрускування шийних хребців під час різких рухів (поворотів голови, нахилів).
До симптомів зміщення хребців грудного відділу відносяться:
- сильний кашель, задишка, іноді задуха;
- біль в області нирок, печінки;
- виразка дванадцятипалої кишки і/або шлунка.
Симптоми спондилолістезу крижового і поперекового відділів можуть проявлятися у вигляді:
- кульгавості;
- хронічної діареї або запору (вони також можуть чергуватися);
- варикозного розширення вен, набряки на ногах;
- геморою;
- енурезу (нетримання сечі);
- простатиту (у чоловіків);
- викиднів, пологів із патологіями (у жінок).
Зверніть увагу! Самостійно поставити діагноз на підставі тих або інших симптомів неможливо – навіть досвідчений лікар, вислухавши скарги пацієнта, може лише припустити діагноз. А підтвердити захворювання можуть додаткові методи обстеження: МРТ, комп’ютерна томографія і рентгенографія.
Наслідки зсуву
Зміщення хребців важливо своєчасно виявити і діагностувати. Неякісне лікування або його відсутність може бути чревате закономірним виникненням інших захворювань.
Наслідки невилікуваного зміщення шийних хребців можуть проявлятися у вигляді наступних проблем:
- отоларингологічних захворювань (ларингітів, ангін, захворювань слуху);
- ушкоджень шийних м’язів;
- спотворення голосових зв’язок;
- запалення навколосуглобових сумок плечового відділу;
- невриту або невралгії.
Вилікувані зміщення хребця (або хребців) грудного відділу згодом може викликати такі наслідки:
- кашель, астму, утруднення дихання, бронхіт, плеврит, пневмонію;
- гіпотонію (знижений артеріальний тиск);
- захворювання шлунка, селезінки, печінки, нирок;
- порушення кровообігу;
- виразку, гастрит.
Наслідки зміщення хребців поперекового відділу проявляються у вигляді:
- розладів травлення (запору або проносу), нетримання сечі, частого сечовипускання;
- захворювань сечостатевої системи;
- болів в попереку;
- поганого кровообігу, слабкості, болю і судом у ногах.
Зміщення хребців (або одного хребця) крижового або куприкового відділів можуть викликати такі наслідки:
- хвороби крижово-клубового зчленування;
- болі в куприку.
Лікування
Лікування спондилолістезу можна умовно розділити на дві категорії: консервативне (без хірургічного втручання) і хірургічне.
Консервативне лікування зміщення шийних, грудних, поперекових і крижових хребців полягає в наступних методах: фізіотерапії, лікувальної фізкультури, носіння спеціального корсета, лікувальному масажі і рефлексотерапії.
Зміщення шийних хребців, що супроводжується онімінням і поколюванням у верхніх кінцівках, зазвичай лікується эпидуральным введенням гормональних препаратів, що дозволяють усунути набряки і зменшити біль.
До консервативних методів лікування зміщення шийних хребців відноситься також забезпечення спокою і шиї голови, тому пацієнтам зі зміщенням шийних хребців (або хребця) завжди рекомендується постільний режим.
Лікування спондилолитеза будь-якої локалізації також не може обійтися без мануальної терапії. Але не думайте, що звернення до першого ліпшого «мануальника» принесе довгоочікуваний ефект. В обов’язковому порядку, перш ніж довіритися лікарю і почати лікування, переконайтеся у його компетентності і кваліфікації.
Якщо ж після консервативної терапії симптоми захворювання продовжують погіршуватися, лікарі призначають оперативне лікування – мінімально інвазивні операції, дозволяють скоротити і полегшити відновлення після хірургічного втручання і значно знизити ймовірність розвитку ускладнень.
