Ми з чоловіком вчора були свідками вчинку, на який зважиться не кожен.
Ситуація до жaху бaнальна. Пішохідний перехід. Три ряди машин. Жінка з коляскою переходить дорогу.
Крайній лівий ряд зупинився пропускати. В середньому зупинилася машина “Рено”, срібляста, держномер – літери не пам’ятаю, цифри 42-62. Жінка з коляскою на середині дороги. І по крайньому правому ряду “летить” хлопчик на машині.
Водій “Рено”, бачачи все це, просто різко вивертає кермо вправо, перегороджуючи дорогу “льотчику”, тим самим прикриваючи жінку своєю машиною, “льотчик” встиг дивом загальмувати.
Так ось, я потім думала довго-довго: а змогла б я так зробити чи ні?
Ви не уявляєте, скільки потім водіїв сигнали цьому 42-62 з піднятим догори великим пальцем!
Ось це, я вважаю, вчинок! Після цього я зрозуміла, що у нас ще не все втрачено, є ще люди, є!