В Україні рівно через рік в кожній маршрутці, у всіх кіосках і магазинах повинні встановити термінали. Національний банк і Кабмін взяли курс на економіку без паперових грошей (cashless economy). Поки плани, в порівнянні з країнами ЄС, здаються більш ніж скромними – скоротити обсяг готівки до 9,5% ВВП до 2020-го.
Однак в майбутньому, відзначають експерти, Україна, як і більшість розвинених країн світу, повністю відмовиться від “папірців”. Уже через кілька поколінь банкноти замість гаманців будуть зберігатися в колекціях нумізматів, остаточно поступившись електронних платежів.
OBOZREVATEL з’ясував, як і навіщо в Україні позбавляються від паперових грошей.
головне:
в Україні планують до 2020-го забезпечити терміналами всіх, клієнти отримають вибір: платити готівкою або карткою;
Національний банк розробив стратегію безготівковій економіці і поступово рухається до мети;
розвинені країни ЄС повністю відмовляються від паперових грошей, таке майбутнє чекає і Україну.
Що і коли змінять
Завдання України – збільшити рівень розрахунків по безналу як мінімум в два рази. У всякому разі, такі плани озвучує Нацбанк. “Поширення безготівкових рахунків надати значні переваги державі, комерційним банкам, бізнесу і кожного громадянина”, – йдеться в презентації регулятора.
Готівкові гроші найчастіше працюють поза фінансової системи. Це інструмент для корупції, тіньової економіки. Хабарі, зарплати неоформлених працівників – все платиться налом. Поки ситуація залишається плачевною. Якщо в розвинених країнах по безналу проходить 99% коштів, то в Україні поки що такі показники залишаються в далекий плани.
У минулому році, згідно з даними НБУ, 58% всіх доходів населення отримало в безготівковій формі. Але при цьому тільки 18% доходу витратили за допомогою карт. Тобто левова частка українців, наприклад, отримавши зарплату, відправляють до банкомату, знімає гроші і витрачає їх.
У 2020-му обсяг готівки в економіці повинен складати 9,5%, говориться в презентації регулятора. При цьому в 2015-му було 14,3%. З цим завданням впорається буде складно, проте всі можливості для цього є.
“Є три прості рецепти: розвивати платіжну інфраструктуру, популяризувати безготівкові платежі і обмежувати оплату готівкою”, – пояснює фінансовий аналітик Єгор Комов. З одного боку самі банки зацікавлені в тому, щоб все більше українців замість готівки користувалися їх картами. Для цього створюють додатки і сервіси для оплати комунальних послуг, впроваджують технології безконтактних платежів, пропонують привабливі умови щодо часткового повернення витрачених на покупки карткою грошей.
“Банки користуються системою заохочень. Чи не знімають комісію, якщо користуватися кредитними коштами для покупок картою, нараховують відсотки на залишок коштів на карті. Роблять все, щоб ви не втекли в банкомат кожен раз, як отримуєте зарплату”, – пояснює Комов.
З іншого боку, свою лепту вніс і Кабінет міністрів. Так, Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило проект постанови, який зобов’язує український бізнес впроваджувати електронні способи оплати. В першу чергу це стосується тих, хто надає послуги або продає товари дистанційно (інтернет-магазини, сервісні служби і т.д.)
Всі вони зобов’язані надати клієнту можливість оплатити свої послуги онлайн. До літа 2019 го магазини, які продають побутову техніку з гарантією, зобов’язані встановити термінали.
До січня 2020 го термінали повинні встановити ті, хто заробляє на продажу автомобільного транспорту, а до літа наступного року, тобто вже через рік, це нововведення торкнеться всіх суб’єктів підприємницької діяльності.
Щоб скоротити кількість грошей в обороті, Нацбанк також розробив купюри і монети новим, більш великим номіналом. Наприклад, незабаром з’являться 10-гривневі “копійки”. Чим менше паперових грошей, тим менше витрат. У бізнесу пропаде необхідність перевозити гроші, забезпечувати збереження каси, держава ж може розраховувати на детінізацію. Крім того, Національному банку доведеться витрачати менше коштів на обслуговування старих і виробництво нових монет і паперових банкнот.