Україна хоче отримати План дій щодо членства в НАТО: що це і навіщо він потрібен

0

Розмови про вступ України в НАТО спалахнули з новою силою – особливо після великого саміту в Брюсселі і зустрічі президентів США Джо Байдена і РФ Володимира Путіна. А через підвищену небезпеку ескалації конфлікту на Донбасі і загроз із боку Росії українська влада прагне заручитися підтримкою Заходу.

країна стане частиною НАТО. Але коли?

14 червня в Брюсселі відбувся 32-й саміт НАТО. Лідери країн-членів Північноатлантичного альянсу підтвердили рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна отримає членство.

“Ми підтверджуємо рішення, ухвалене в 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і водночас План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу”, – йдеться в документі.

Глава МЗС Дмитро Кулеба назвав декларацію особливо важливою, оскільки в ній уперше щодо України згадується План дій щодо членства:

“Це, по суті, план дій нового НАТО, в якому США помирилися з іншими союзниками, і тепер з новими силами Альянс буде працювати над досягненням поставлених цілей, підтримкою певних друзів, зокрема й України, і стримуванням певних суперників, у тому числі Росії”.

А що таке ПДЧ?

План дій щодо членства (Membership Action Plan) – це програма, яка передбачає практичні рекомендації та адресну допомогу країнам-кандидатам у підготовці до вступу в Альянс. Фактично це “домашнє завдання” з п’яти пунктів, що дає можливість державі імплементувати необхідні реформи:

  • політичні та економічні питання;
  • оборона / військові питання;
  • питання ресурсів;
  • питання безпеки;
  • правові питання.

Якщо країна відповідає цим критеріям, то її запрошують підписати План дій щодо членства в НАТО. Однак дотримання країни ПДЧ не гарантує швидкого приєднання до блоку. Політика блоку свідчить, що оскільки “немає двох однакових країн, кожен процес розрізняється за інтенсивністю та тривалістю”.

Нині План дій щодо членства має тільки одна країна – Боснія і Герцеговина. Але Україна і Грузія неодноразово висловлювали бажання приєднатися до цієї програми.

Наступним кроком є підписання, а потім ратифікація всіма країнами-членами НАТО протоколу про вступ нової країни в Альянс. Після цього документ може ратифікувати влада прийнятої країни, і тільки тоді вона офіційно стає членом.

Росія – головний противник

У Кремлі дуже турбуються через вступ України до блоку. Володимир Путін не раз обіцяв “реагувати пропорційно” на “агресивні” кроки, які нібито становлять загрозу РФ.

На думку політика, зброя Альянсу нібито може бути використана не тільки з оборонною метою, і зазначає, що зараз ракетам НАТО в Румунії та Польщі потрібно 15 хвилин, щоб долетіти до центральної Росії.

“Уявімо собі, що Україна стане членом НАТО. Час польоту від Харкова, скажімо, або, не знаю, Дніпра до центральної частини Росії (Москви) зменшиться до семи-десяти хвилин. Це для нас червона лінія чи ні?” – сказав він.

У Кремля немає права голосу

Судячи із заяв представників Альянсу і західних партнерів, вони не бояться погроз із боку Кремля.

“Це Україна і членам НАТО вирішувати, коли Київ приєднається до Альянсу. Росія не має ніякого стосунку до цього рішення”, – зазначив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

З аналогічною думкою виступив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, з РФ потрібно рахуватися як із великим геополітичним гравцем, але в цьому разі позиція Кремля є несуттєвою.

“Мене не дуже цікавить обговорення з Росією питання НАТО, тому що там дійсно говорити нема про що. Ми розуміємо, що Росія буде завжди заперечувати. І ми так само розуміємо, що ми пройдемо цей шлях – і Україна буде членом НАТО”, – підкреслив він.

Важливу заяву недавно зробив президент США Джо Байден – всупереч багатьом побоюванням, війна на Донбасі не стане перешкодою для отримання ПДЧ. Однак українській владі необхідно продовжувати реформи – йдеться про боротьбу з корупцією, децентралізацію й повагу прав людини владою.

Питання часу

Українська влада прагне отримати План дій щодо членства вже в 2021 році. Однак варто розуміти, що наявність документа не означає повноцінного вступу. Це тільки покроковий сценарій імплементації держави до складу Альянсу.

Досвід інших країн показує, що проміжок між отриманням ПДЧ і членством може тривати роками, а деколи – і десятиліттями.

  • Албанія отримала План дій у 1999 році, а членом Альянсу стала в 2008 році.
  • Чорногорія приєдналася до ПДЧ в 2009 році, а в НАТО її прийняли через вісім років.
  • Північній Македонії знадобився 21 рік – чекали аж з 1999-го до 2020 року.


Loading...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я