Якось батько однієї родини, як і щодень, прийшов з роботи. Із серйозним виглядом лиця він сів за свій робочий стіл і взявся за якісь паперові справи. Джерело.
Маленький синочок, побачивши, що його татусь сидить сам-один у кімнаті, каже мамі:
– Я піду до татка, йому напевно самому сумно.
– Дай татові спокій! Хіба не бачиш, скільки в нього роботи?
Та син все одно увійшов у батькову кімнату, тихо про-чинивши двері. Став тихенько обабіч і якийсь час спостерігав, як тато зосереджено щось занотовував у своїх паперах.
– А що у тій папці? – спитав стиха.
– Тобі цього не зрозуміти.
– Я спробую!
– Ну, раз так… Тут інформація про дуже важливі збори, порядок денний, списки людей… Словом, все, що я роблю протягом дня.
Синочок сумно заглянув таткові у вічі і спитав:
– Тату, а ти записав туди мене?