Іриси можна назвати одними з найулюбленіших квітів у багатьох садоводів. Їх краса є незвичайною та витонченою, тому вони часто використовуються при створенні ландшафтного дизайну саду. Здебільшого наші сади прикрашають високорослі кореневищні види, але останнім часом досить популярними стали цибулинні іриси Reatoculata https://yaskravaklumba.com.ua/ua/shop/category/klubniilukovitsy/iris-reatoculata .
Цибулинні іриси (інша назва ірис сітчастий або ірідодіктіум), розквітають на клумбах ранньою весною разом з гібридними крокусами та пролісками. Вони зацвітають, як тільки сходить сніг і продовжують радувати око яскравими бутонами протягом 2-3 тижнів.
Ірідодіктіуми – цибулинні мініатюрні багаторічні рослини. Завдяки ранньому цвітінню їх ще називають ірисами-пролісками.
Цей рід включає 11 видів, що виростають переважно в горах Середньої Азії. Також ці рослини можна зустріти на Кавказі та на Балканському півострові. Саме тому вони добре приживаються і в кліматі середньої смуги.
Ірідодіктіуми вважаються найбільш життєздатними та невибагливими з усіх цибулинних ірисів. Квітки у представників цього виду можуть бути фіолетовими, блакитними, іноді – білими, але найчастіше – глибокого синього кольору. У період свого раннього цвітіння іриси сітчасті сягають лише 10-15 см заввишки, потім листки виростають в довжину до 30 см, а в середині літа вони відмирають.
Листя у квітів вузькі і жорсткі, з’являються разом з бутонами. На кожній рослині зазвичай розпускається лише одна квітка, яка має діаметр майже 5-7 см. Квітки ірису Reatoculata дуже екзотичні, завжди з незвичайним забарвленням та сильним ароматом.
Цибулини ірисів Reatoculata мають яйцевидну або ж округлу форму (близько 2 см діаметром), вони покриті сітчастими лусками (звідси пішла назва сітчастий ірис), які щороку поновлюються. Цибулини відомі своєю морозостійкістю і в регіонах з м’яким кліматом спокійно зимують в землі.
Снігові і м’які зими іриси Reatoculata переносять досить спокійно. Але в безсніжні суворі зимові періоди з низькими температурами грунт над цибулинами потребує додаткового утеплення. Надійною «ковдрою» посадкам може служити опале сухе листя.
Деякі особливості ірису Reatoculata
Доволі часто доводиться чути про невдачі при вирощуванні ірису сітчастого. Зазвичай це пов’язано з тим, що садівники не знають біологічних особливостей цих незвичайних рослин. Особливостей всього три, але вони дуже важливі для благополучного розвитку цибулин та рослин в цілому:
- Іриси сітчасті дуже світлолюбні. У природі вони ростуть на відкритих сонцю гірських схилах.
- Рослинам потрібен особливий водний режим, подібний до того, до якого вони звикли на природних місцях зростання (пояс гірських хребтів Азії): рясні опади навесні, спекотне сухе літо та зима з високим сніговим покривом, без відлиг.
- У природі, під час спекотного сухого літа, цибулини сітчастих ірисів знаходяться в сухому субстраті. Фактично, це природний період спокою.
Щоб домогтися оптимальних умов, схожих до природних, при посадці ірисів Reatoculata необхідно виконати наступний комплекс заходів:
- місце для посадки потрібно вибрати світле, повністю відкрите до сонця;
- забезпечити рослині легкий, піщаний, з ідеальним дренажем грунт. Ділянку з гарним дренажем не важко створити штучно. Найпростіший спосіб –це злегка припідняти її, підсипавши землі, або влаштувати альпійську гірку.
Садити сітчасті іриси можна досить густо. Вузькі листя рослини не будуть затіняти одна одну, зате при щільній посадці, коріння рослин буде інтенсивно поглинати вологу та служити як би додатковим дренажем.
Правила посадки та догляду за сітчастими ірисами
Іриси Reatoculata садять зазвичай у вересні або на початку жовтня. Якщо це зробити навесні, то рослина зацвіте тільки через рік. Щоб іриси Reatoculata виросли сильними та красивими, їм потрібно забезпечити наступні умови:
- для клумби вибирають відкриті, добре освітлені сонцем ділянки;
- весняні іриси садять на невеликих пагорбах і в місцях, де не застоюється волога. Її надлишок шкідливий для цибулин: може призвести до розвитку грибкових захворювань або викликати загнивання;
- іриси Reatoculata висаджують в піщаний, легкий, поживний, помірно сухий, нейтральний грунт з добрим дренажем. Грунт попередньо перекопують та розпушують. Якщо земля має високу кислотність, то в неї можна додати крейду, вапно або золу;
- для посадки використовують тільки не пошкоджені цибулини.
Іриси Reatoculata – рослини невибагливі. Догляд за ними не вимагає багато часу та зусиль:
- навесні квіти потрібно рясно поливати;
- влітку в період спокою рослину краще накрити водонепроникним матеріалом;
- взимку, щоб захистити цибулини від морозу, їх можна прикрити шаром торфу або листя;
- навесні землю, в яку посаджені іриси, розпушують та удобрюють.
Правильна посадка ірису сітчастого та догляд за ним не тільки в момент цвітіння, а й в період спокою дозволять рослині цвісти кілька років поспіль.