Я переїхав до Києва у 2003 році. По собі знаю, що у столиці особливі відносини з тими, хто приїхав її підкорювати. Це горде і суворе місто. Київ не спішить відкривати свої обійми. Він придивляється. Він може перемолоти тебе, а може стати рідним.
Потрібна мить, щоб закохатись в це місто. І мить, щоб в ньому розчаруватись. Але у Києва є одна унікальна риса – він точно не залишає байдужим.
Є те, що робить Київ — Києвом. Це запах квітучих лип і шаурми біля метро. Це суботня тиша ранкового Подолу і невтомний гул проспекту Перемоги.Це краєвид із Володимирської гірки, чарівний цвіт каштанів і забудови «непорозуміння».
Так, у цього міста не все ідеально, але це робить Київ живим. Не декоративним, а справжнім. За це ми його і любимо.
У цьому місті, знайшлось місце на карті для нашого Кварталу 95.
У цьому місті моя донька пішла у перший клас.
У цьому місті народився мій син.
І звичайно, в серці цього міста народжується свобода.
Київ, я люблю тебе!
Kyiv, I love you!
Володимир Зеленський