Словечко

Верховна Рада у першому читанні підтримала проект головного кошторису на 2019 рік і відправила його на доопрацювання в Кабмін. Хоч і з серйозними зауваженнями нардепів.

Зокрема, через те, що на чверть збільшуються видатки на правоохоронні органи: поліцію та СБУ, а на освіту і медицину заплановано менше коштів.

Мінімальна зарплатня запланована 4 тисячі гривень. Курс долара буде 29,4 гривні. Інфляція – не більшою за 7% при зростанні економіки – 3%. В документі доходи на 200 мільярдів гривень перевищують заплановані витрати, обидва показники понад трильйон.

У рахунковій палаті бюджет розкритикували. Мовляв, дохід можна значно збільшити за рахунок податку на прибуток великих підприємств, а борги, які Україна збирається взяти в 2019 році  – надто дорогі.

Планується запозичити 346 мільярдів гривень – це чверть бюджету, не надто надійне і дешеве джерело надходжень,
– сказав голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Профільний комітет насторожило, що в дохідну частину порахували кошти з приватизації підприємств, хоча жодного разу це реальних грошей країні не дало. А цифру закладають вже 3 рік поспіль. Є зауваження і до видатків, на соціальні сфери просять збільшити.

Депутатам також не подобається, що на медицину грошей не вистачає, наприклад, на швидку допомогу треба ще 8 мільярдів. При цьому на силовий блок у цьому році фінансування збільшили аж на 18 мільярдів гривень.

Знову правоохоронцям поліції прокуратурі збільшують фінансування, хоча рівень злочинності в нас не покращився, а громадські активісти не почувають себе вільно в нашій країні,
– наголосила народний депутат України від “Самопомочі” Тетяна Острікова.

Також у “Самопомочі” вже не перший рік вимагають зробити прозорим бюджет на армію, аби унеможливити крадіжки в оборонній сфері. А в коаліції радіють вже тому, що уряд не зменшує видатки на армію.

“Для “Народного Фронту” головним завданням було те, що 5 % ВВП буде профінансовано на заходи з нацбезпеки і оборони”, – прокоментував голова фракції “Народний фронт” Максим Бурбак.

Щоб цифри, які поки записані на папері, стали реальними, нардепи за старою схемою мають внести зміни до бюджетного і податкового кодексів.

Президент Петро Порошенко визначився з походом на другий термін і вже готується до виборів.

Майже щоденно він проводить спеціальні наради з представниками однієї-двох областей в день з приводу виборчої кампанії в регіонах.

“На цих нарадах присутні народні депутати, авторитетні в областях, і не тільки з “Блоку Петра Порошенка”, а також мери міст, голови обласних держадміністрацій”, – каже один із співрозмовників.

Зі стартом виборчої кампанії напевно не обійдеться без кадрових ротацій на місцях. Найближчим часом президент планує замінити як мінімум двох глав обласних державних адміністрацій, запевняє джерело.

Головним стратегом майбутньої кампанії Порошенка на виборах буде народний депутат, колишній голова фракції БПП Ігор Гринів.

Порошенко не хоче повторювати долю Ющенка

“Він не буде балотуватися, якщо буде ризик отримати 5%, як у Ющенка на виборах 2010 року”, – раніше коментував співрозмовник з команди президента.

В АП звертають увагу: зараз, в кінці липня, жодне з соцопитувань не показує рейтинг Порошенко нижче 6%. При тому, що показники всіх лідерів електорального думки, включаючи самого Порошенка, відрізняються в межах статистичної похибки.

Враховуючи незначний розрив між потенційними кандидатами, який показують соцопитування, боротися за другий термін варто, вважають члени команди Петра Олексійовича.

Сам же Порошенко, як стверджує один зі співрозмовників, заявить про намір балотуватися в президенти на старті виборчої гонки – не раніше Дня незалежності, після 24 серпня.

Також у президента є готовий план проведення виборчої кампанії, і їй вже нібито дано хід.

У числі ключових меседжів будуть безвізовий режим з Євросоюзом і сильна армія, запевняють співрозмовники в команді президента. Ще одним маяком кампанії стане автокефалія для помісної православної церкви, додають на Банковій.

Джерело