Словечко

Новопризначений голова Львівської ОДА Маркіян Мальський заявив, що хоче владнати проблему з чергами на кордоні, запровадивши попередню електронну реєстрацію. До реалізації такого задуму він збирається залучити ІТ-компанії. 

Про це, 16 липня, йшлося під час апаратної наради в облдержадміністрації.

На думку Маркіяна Мальського, врегулювати черги на кордоні з Польщею можна завдяки попередній електронній реєстрації. Як саме втілювати в життя цю ідею, він наразі не пояснив, але зауважив, що для цього потрібно залучити ІТ-фірми. Із однією з таких компаній, за словами Мальського, вже «є зв’язок».

«Думаю, ми проведемо тендер, щоб ІТ-компанії запропонували свій варіант вирішення цієї проблеми. Для того, щоб була електронна реєстрація, і люди, які планують перетинати кордон, могли планувати свій час та бачити, в котрій годині на кордоні є скупчення автомобілів», – розповів Маркіян Мальський.

Зазначимо, що черги на кордоні з Польщею виникають регулярно. У жовтні минулого року у Львівській ОДА заявляли, що їх створюють польські прикордонники.

Для того, аби українці могли стежити, що відбувається у пунктах пропуску на Львівщині, торік навіть запустили спеціальний мобільний додаток. Завдяки ньому можна дізнатися про завантаженість пунктів пропуску, скільки часу займе перетин кордону, а також розраховувати мито й ПДВ.

Нагадаємо, Маркіяна Мальського як нового голову Львівської ОДА у Львові офіційно представили 6 липня. До цього майже п’ять років поспіль облдержадміністрацію очолював Олег Синютка.

Джерело

Напередодні глава держави підписав указ про прийняття до громадянства України іноземцям, які служили добровольцями на Донбасі. 

Народний депутат Семен Семенченко на своїй сторінці в Faceebook помітив, що за кількістю добрих справ Володимир Зеленський вже обганяє колишнього гаранта.

18 липня доленосний для добровольців указ опублікували на президентському сайті. Як повідомила прес-служба, громадянами України стали семеро людей. Отримання ними громадянства становить значний інтерес для держави. 

У список потрапили Сергій Олексійович, Станіслав Гібадулін, Сергій Гноєвий, Нугзар Канделакі, Андрій Ковніренко, Микита Макєєв і Денис Прохоров. Відзначається, що вони безпосередньо брали участь в бойових діях на Донбасі.

Крім того, паспорта українських громадян незабаром видадуть Олексію Сівохіну і Дмитру Фоміну. Як відзначили представники президента, їм надали таку честь за видатні заслуги перед Україною. Всі згадані особи зараз проживають на території України.

Семен Семенченко зазначив, що у Петра Порошенка руки до видачі громадянства героям так і не дійшли. Зате Володимир Зеленський приділяє цьому питанню чимало часу. Нардеп очікує, що в майбутньому новий президент видасть ще чимало суспільно важливих розпоряджень:

“Тільки побачив, що ще кільком іноземним добровольцям президент України надав українське громадянство. На відміну від часів попереднього «великого патріота» це вже стає доброю традицією. Вітаю хлопців, сподіваємося на те, що такі Укази ми будемо тепер бачити частіше”.

Користувачів соціальної мережі теж порадував президентський указ Володимира Зеленського. Вони нагадали, що за Петра Порошенка добровольців тільки виганяли з України. Тепер же ситуація в корені змінилася:

“Зеленський кожен день мене радує; При Петі такого не було; Добре. Хоча і дуже неприємно, що раніше людей змушували довго чекати, Скільки то розумних людей виїхало і поміняли громадянство, тому що їх тут не цінували. Це вже другий такий указ, а попередник тільки висилав їх з України”; “Мальдівські закони не дозволяли цього. Інакше і не назвеш”.

Раніше Верховна рада спростила процедуру надання громадянства іноземцям, які брали участь у війні на Донбасі. Володимир Зеленський тут же скористався нововведенням і підписав указ про надання громадянства 14 іноземцям, які воювали на боці українців.

Джерело

За результатами робочої наради щодо дорожньої інфраструктури, яка відбулася 19 липня, Президент Володимир Зеленський підписав указ щодо створення умов для розвитку та підвищення якості автомобільних доріг. 

Документ передбачає низку заходів, спрямованих на створення безпечних та комфортних умов для учасників дорожнього руху, розвиток мережі якісних доріг, формування сприятливих умов для бізнесу.

Зокрема, до 1 січня 2020 року Кабінет Міністрів має забезпечити перегляд кваліфікаційних критеріїв, фінансових і технічних вимог до учасників публічних закупівель відповідно до найкращих світових практик. Крім того, мають бути створені умови для використання новітніх технологій та матеріалів під час будівництва, реконструкції, ремонту доріг, переглянуті відповідні нормативно-технічні документи з метою забезпечення європейської якості автомобільних доріг. Також замовники мають залучати на конкурсних засадах незалежного інженера-консультанта у сфері дорожнього будівництва (FIDIC) на етапах закупівель, виконання робіт, гарантійного обслуговування будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.

Під час наради Глава держави зауважив, що впродовж останніх днів відвідав декілька регіонів, де ознайомився з перебігом ремонтів на автошляхах. За його словами, є багато проблем щодо фінансування, прозорості проведення тендерів, фаховості компаній-підрядників, якості виконаних робіт, і всі вони потребують негайного вирішення. Крім того, має бути напрацьований план з чітким переліком доріг і термінами їхнього ремонту.

Керівник Офісу Президента Андрій Богдан зазначив, що необхідно системно боротися з корупцією в дорожній сфері та провести аудит чинних договорів. Він навів приклад схеми, коли велику суму, яка мала бути виділена на ремонт дороги через проведення прозорого тендеру, «розмивали» на декілька сотень шматків автошляху та уникали конкурсу. Також є питання до роботи «Укравтодору» та його керівництва.

Заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк повідомив, що є проект реформи «Укравтодору», який може бути реалізований за декілька місяців і передбачає ліквідацію функції контролера. Натомість якість доріг і виконаних робіт має моніторити іноземна аудиторська компанія з відповідним статусом.

«Боюся, що поки ми реформуватимемо, ми витратимо і гроші, і час. Може, ми зробимо план найближчим часом і віддамо провідним західним компаніям будівництво пріоритетних доріг? А паралельно реформуватимемо», – запропонував Президент.

За словами заступника керівника Офісу Президента Олексія Гончарука, першочергово визначено декілька пріоритетних проектів, які можуть бути реалізовані до кінця цього року. Він зауважив, що є Дорожній фонд, однак його коштів не вистачає для фінансування всіх потреб, тому пропонується декілька варіантів додаткових джерел надходжень.

«Слід впорядкувати ситуацію з акцизами. В Україні багато пального продається за «сірою схемою», за яке не платиться акциз. За нашими очікуваннями, ми зможемо отримати надходжень додатково на 1 млрд доларів. Ще одна можливість для зростання – налаштування нормальної роботи з міжнародними фінансовими інституціями. Ми з ними зустрічались, і вони потенційно декларують готовність працювати більш активно за умови виконання українською стороною своїх зобов’язань, оскільки зараз вибірка за наявними кредитним програмам складає приблизно 20%», – розповів Олексій Гончарук, додавши, що іноземні партнери готові надати також близько 1 млрд доларів. 

Експерт Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олександр Кубраков зазначив, що, за оцінками Світового банку, першочергово необхідно провести капітальний ремонт 24 тис. км основних магістралей, на що необхідно 150 млрд грн і ще 15 млрд щороку на підтримання їх у належному стані. «Це реально зробити за три роки», – підкреслив він.

Всього в Україні 169 тис. км доріг різних категорій. Президент наголосив, що на першому етапі необхідно відремонтувати головні магістралі. Водночас інші дороги мають бути у нормальному стані.

«Треба побудувати пріоритетні дороги. Є міста, де немає аеропорту, залізниці, а тепер немає й доріг», – додав Володимир Зеленський.

Міністр фінансів Оксана Маркарова наголосила, що для залучення великих компаній, які будують якісні дороги, необхідно ухвалити закон про концесію.

Учасники наради окремо обговорили заходи для підтримання безпеки руху на дорогах. У нараді також взяли участь представники «Укравтодору» та Державної служби України з безпеки на транспорті.

Джерело

Через нерозкриття вбивства журналіста Павла Шеремета міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, генпрокурор Юрій Луценко та голова Нацполіції Сергій Князєв мають піти у відставку.  

Про це йдеться у заяві Української правди до третіх рокових вбивства Шеремета. 

Автори заяви наголошують, що останній публічний звіт з приводу вбивства Шеремета мав місце на прес-конференції глави МВС, яка відбулася ще у лютому 2017 року. 

“Документальний фільм-розслідування “Слідства. Інфо” виявив купу помилок у роботі слідства. Завдяки нашим колегам, а не роботі слідчих, ми змогли дізнатися невідомі обставини вбивства Шеремета. Нацполіції та Генпрокуратурі не залишалося нічого іншого, як визнати ці помилки. Прикро, що відповідальності за них так ніхто й не поніс”, – зазначено у зверненні.

“Ми вимагаємо політичної відповідальності для керівників правоохоронних органів, які так і не змогли дати відповіді на запитання “Хто вбив Павла?”. Ми наголошуємо, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, генеральний прокурор Юрій Луценко та голова Національної поліції Сергій Князєв через нерозкриття вбивства відомого журналіста мають піти у відставку … Cподіваємося, що парламент IX скликання підтримає цей запит суспільства на встановлення справедливості”, – йдеться у заяві.

“Також ми вимагаємо від президента Володимира Зеленського сформувати робочу групу з представників правоохоронних органів, яка б могла прозвітувати перед суспільством про те, що було зроблено у розслідуванні цієї справи за останні три роки, а також дати новий імпульс розкриттю цього злочину … Сподіваємося, що розкриття вбивства Шеремета є справою честі для України і для нового президента також”, – зазначають автори заяви.  

Джерело