Словечко

Президент Украины Владимир Зеленский устроил “разгон” мэру Очакова Сергею Бычкову (Николаевская область) за плохое состояние дорог в городе.

К чиновнику он обратился во время визита в Очаков в среду, 20 ноября, куда в порт прибыли возвращенные Россией украинские корабли.Президент сказал, что он нечастый гость в Очакове и спросил, есть ли среди присутствующих мэр. “Дорог нет… Вот мы ехали, их нет… Не могли проехать”, – заявил Зеленский. В ответ на фразу президента мэр заявил, что в городе якобы всего лишь “нет одного спуска, потому что там идет ремонт ливневой канализации”. Также чиновник переспросил, где нету дорог: “В Очакове?” “Мы можем сказать, что в Париже, но мы сейчас в Очакове”, – ответил украинский глава. Мэр пообещал, что дороги положат весной за две недели. “Хорошо, приедем – увидим”, – ответил Зеленский. Предлагаем посмотреть трансляцию пресс-конференции Зеленского:

Джерело

19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР передає Крим Україні.

Основна причина такого кроку полягає в жахливому становищі півострова, зруйнованого бойовими діями, знекровленого депортацією і фактично такого що живе в умовах розвитку XIX століття.

Виходить, що розтиражована інформація про так званий “подарунок” Хрущова – фейк. Україну зобов’язали рятувати вмираючий регіон. І Київ вклав сюди власні кошти і людські ресурси.

До речі, переселенці з РФ не були пристосовані до ведення господарства на півострові і поїхали сюди, повіривши обіцянкам про райські курорти.

До речі, під час візиту Хрущова до Криму в супроводі зятя Аджубея які прибули з Сибіру люди кричали, що їх сюди “пригнали”, але життя в Криму немає: картопля і капуста не родять, загризли клопи і громадян просто обдурили. Всі хотіли назад в Сибір і на Волгу. Тоді-то було прийнято рішення, що на півострові повинні працювати знайомі з умовами виживання на півдні українці. З цією пропозицією Хрущов негайно вирушив до Києва.

Так, до Криму приїхали десятки тисяч українських добровольців і за два роки підняли економіку регіону.

У 1954 році Україна почала відновлювати Крим, несучи колосальні витрати. До речі, витрати з власного республіканського бюджету, а не з державної скарбниці Української РСР.

До слова, за кілька десятиліть до цього Росія забрала “жирні” шматки України з родючим грунтом і етнічними українцями, насильно русифікувавши все навколо. Так, в лютому 1919 року Москва вилучає зі складу України Бєлгородський і Гайворонський повіти. Чотири північних повіти Чернігівської губернії також передають Росії, в 1924 році Росії відходить частина Шахтинської і Таганрозького округів Донецької губернії української республіки.

Виходить, що спершу Кремль забрав у України родючі землі, рівні по території Криму, а потім нав’язали вмираючий півострів. Відновлення півострова обійшлося в сотні мільйонів рублів – колосальну суму. Була відновлена ​​легка промисловість, сільське господарство, житловий фонд.

При змішуванні травних ферментів бджіл і смолистих речовин рослин утворюється клейка речовина з унікальною формулою – прополіс. Бджолам прополіс потрібен для захисту і знезараження медових сот і вулика, а людині – для лікування.

Незважаючи на те, що прополіс відомий з початку часів, сучасна медицина продовжує відкривати все нові і нові його властивості. А вживати цей продукт можна самими різними способами: просто розжовуючи, додаючи в молоко (відмінно лікує кашель) або у вигляді спиртової настоянки зовнішньо і всередину.

Лікувальні властивості настоянки прополісу

При внутрішньому прийомі настоянка прополісу сприяє зміцненню імунітету, знімає запальні процеси, діє як антиоксидант. Спектр дії при зовнішньому застосуванні ще ширше: знезаражує і загоює рани, регенерує шкіру, знеболює, вбиває грибок.

Лікарі призначають препарат при найрізноманітніших станах і захворюваннях: для лікування тонзиліту, фарингіту, синуситу, отиту, при трахеїті, бронхіті, пневмонії, для усунення вірусної інфекції (грип, герпес), при всіх стоматологічних патологіях, в гінекології при ерозії шийки матки і навіть для лікування шлункових захворювань.

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ настоянки прополісу

1. При фарингіті і тонзиліті полощіть горло на настоянкою, розведеною фізіологічним розчином в пропорції 1: 10.
2. З такою ж концентрацією потрібно готувати розчин для полоскання порожнини рота при стоматологічних захворюваннях.
3. При синуситі і гаймориті: закопування і промивання носа розведеної настоянкою прополісу в пропорції, зазначеної вище.
4. При отиті помісти в вухо змочений у препараті ватний тампон. Якщо процедуру проводиш дитині, настойку потрібно розбавити теплою кип’яченою водою у співвідношенні 1: 1. Дорослим також можна закопувати в кожне вухо по 2 краплі настоянки 5% -й концентрації до повного одужання.
5. Інгаляції з настоянкою прополісу (в розрахунку 1 крапля настойки на 5 мл фізрозчину) застосовують при захворюваннях дихальних шляхів. Приготовану рідину потрібно залити в інгалятор.
6. Як загальнозміцнюючий засіб: 15-20 крапель настоянки розчинити в ложці молока або води і пити за 30 хвилин до їди.
7. Для лікування шлункових захворювань 15-20 крапель настоянки потрібно розбавити в 100 мл теплої води і пити за 30 хвилин до їди.
8. Пошкодження шкіри, рани, герпетичні висипання, грибкове ураження стоп і нігтів, лупа лікують нерозведеним препаратом за допомогою пов’язок, примочок або змазуванням.

При всьому позитивному впливі прополісу на людський організм за постановкою точного діагнозу і призначення лікування слід все-таки звертатися до лікаря!

Прополіс протипоказаний людям з алергією на продукти бджільництва. Дітям, вагітним жінкам і автомобілістам, вживання ліків на спиртовій основі всередину також протипоказано (можна використовувати тільки зовнішньо). Через великий ризик алергічних реакцій малюків до 3 років взагалі не рекомендують лікувати будь-якими препаратами на основі прополісу.

Джерело: ukr.media

У переході біля станції метро сидить жінка невизначеного віку. Їй можна дати з ходу і тридцять, і двадцять три, і сорок два. Волосся у жінки сплутані і брудні, голова опущена в скорботі.

Перед жінкою на запалюванням підлозі переходу лежить кульок. В кульок жалісливі громадяни кидають гроші. І не кидали б, та на руках жінка тримає вагомий «аргумент» на користь того, що їй гроші просто необхідні. На руках у жінки спить дитина років двох. Він в брудній шапочці, що була колись білою, в спортивному костюмі. Перехід — місце досить жваве. І тече нескінченним потоком людей, і дзвенить дрібниця в кульку, і шарудять купюри.

Я ходив повз жінки близько місяця. Я здогадувався, кому йдуть гроші, . Вже скільки говорено, скільки написано, але народ наш такий — жалісливий. Жалісливий, до сліз. Готовий народ наш віддати останню сорочку свою, останні копійки з кишені витрусити. Подав такому «нещасному» — і відчуваєш, що в тебе все ще не так погано. Допоміг, начебто як. Добру справу зробив.

Я зрозумів, що саме здавалося мені «неправильним», вже саме перебування дитини в брудному підземному переході з ранку до вечора. Дитина спала. Ні схлипу, ні зойку. Спав, уткнувшись личком в коліно тієї, хто представлялася його мамою. Жебрачка підняла на мене очі. Наші погляди зустрілися. Б’юся об заклад, вона зрозуміла те, що зрозумів я. У кого з вас, шановні читачі, є діти? Згадайте, як часто вони спали у віці 1-2-3-х років? Час, два, максимум три (не підряд) денного сну, і знову — рух. За весь місяць щоденного мого ходіння по переходу я ЖОДНОГО РАЗУ не бачив щоб дитина рухалась! Я дивився на маленького чоловічка, уткнувшись в коліно «мами», і страшна моя підозра поступово формувалося в тверду впевненість.

— Чому він спить весь час? — запитав я, втупившись на дитину. Жебрак зробила вигляд, що не розчула. Вона опустила очі і закуталась в комір потертої куртки. Я повторив питання. Жінка знову підняла очі. Вона подивилася кудись за мою спину. У погляді її виразно читалося втомлене роздратування упереміш з цілковитою відчуженістю. Я вперше бачив подібний погляд. Погляд істоти з іншої планети.

— Пішов на … — вимовила вона одними губами.

— Чому він спить ?! — я майже кричав. Ззаду хтось поклав руку мені на плече. Я озирнувся. :

— Ти чого до неї пристав? Бачиш — і так життя у неї … Ех … На ось, дочка, — мужик витрусив зі своєї величезної п’ятірні монетки.

Жебрак перехрестилася, зобразивши на обличчі смиренність і вселенську скорботу. Мужик прибрав ручищами з мого плеча, побрів до виходу з переходу. Удома він розповість, як захистив пригнічену, нещасну, знедолену жінку від негідника в дорогій дублянці. Міліціонер, який підійшов до мене в переході на наступний день, висловився майже так само, як і його «підопічна» жебрачка. І на своє запитання я отримав вичерпне:

— Пішов в …

Але це все, що кажуть, квіточки. Мені потрібно було отримати відповідь на питання — чому спить дитина? І я його отримав. Причому, мій знайомий циган вимовив фразу, повергнувшую мене в шок, цілком буденно, спокійним голосом. Як про погоду сказав:
— Або під героїном, або під горілкою …
Я остовпів. «Хто під героїном? Хто під горілкою ?! »
— Дитина. Щоб не кричала, не заважала. Їй з ним цілий день сидіти, уявляєш, як він набриднути може? Для того щоб дитина спала весь день, його накачують горілкою. Або наркотиками.

Залишалося одне — дзвонити 02 або шукати міліцейський патруль. Але міліція знайшла мене сама. Сержант, любитель посилати в …, підійшов до мене і запитав документи. Я документи надав, і висловив свою думку з приводу знаходження жінки з дитиною в переході. Сержант зі мною погодився, і відправився дзвонити комусь. Я стояв перед переходом, з повним відчуттям того, що намагаюся боротися з вітряними млинами. Через кілька хвилин в переході не було вже ні торговок, ні жебрачки зі сплячою дитиною.

Коли ви бачите в метро чи, на вулиці чи жінок з дітьми, які просять милостиню, задумайтеся, перш ніж ваша рука полізе за грошима. Подумайте про те, що якби не було вашого і сотень тисяч подаяння, і бізнес цей помер би. Помер би бізнес, а не діти, накачані горілкою або наркотиками. Не дивіться на сплячу дитину з розчуленням. Дивіться з жахом. Бо ви, що прочитали цю статтю, тепер знаєте чому спить дитина.

PS Якщо ви скопіюєте цю статтю собі на стіну, в статус або просто натиснете «Розповісти друзям», ваші друзі теж її прочитають. І, коли в черговий раз відкриють гаманець, щоб кинути монетку жебракові, згадають, що ця благодійність може коштувати черговий дитячого життя.

Безкоштовний Wi-fi, відремонтовані дороги та укомплектовані навчальні заклади – таким стало село Подільське, що на Черкащині, яким керує наймолодший сільський голова України Артем Кухаренко.

Артем Кухаренко – звичайний хлопець із Черкаської області. Навчався в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького на історика. На 5-й курс, до магістратури, поступив на спеціальність “Архівознавство”, а через три місяці, восени 2015 року, його обрали сільським головою Подільського.

Артем вирішив взяти ініціативу в свої руки – не скаржитися, а міняти рідне село. Близько 80% місцевих виборців це оцінили і проголосували за студента.

Артем залишив денну форму навчання і перевівся на вечірнє відділення. Після роботи їздив в університет.

Молодий, амбітний і працьовитий 24-річний Артем Кухаренко нині наймолодший сільський голова в Україні. Коли балотувався на посаду у 2015 році, хлопець був ще студентом.

У селі живуть 800 людей. Більшість працює на місцевих фермах. Молодь хоче залишитись жити у селі і подає у сільраду заявки на житло. Наприклад, занедбаний гуртожиток у перспективі стане будинком для щонайменше 20 молодих сімей Подільського.

У першу чергу хлопець взявся за дороги. Асфальтувати – задорого. Тому за 30 тисяч гривень залатав ями бетоном. Фінансово допомогла районна рада і спонсори. Та левову частку селяни самі заробили на благодійному концерті.

Пізніше у центрі Подільського з’явився безкоштовний Wi-fi, а у відремонтованому будинку культури незабаром буде кінотеатр і тренажерна зала. Також у сільських освітніх закладах змінили вікна і двері, закупили у шкільні класи нові парти, а у дитсадок – ліжечка та іграшки. На вулицях же повністю відновили освітлення.

Свою активну громадську діяльність молодий голова почав 2011 року саме зі створення спортивної команди.

– Разом з односельчанами вирішили відродити сільську футбольну команду, яка на той час не мала змоги виступати. Зібрали хлопців, зробили футбольні карточки для суддів, шукали гроші організації ігор. І не дарма. У нас є дуже талановиті хлопці. Наприклад, наш Денис Степаненко. Я вірю, що колись він стане професійним футболістом і про нього почують.

Крім цього активний студент почав вирішувати і нагальні для села проблеми. Разом з молоддю села організували благодійний концерт, запросили творчих студентів та усією громадою збирали гроші на дитячий майданчик. Головним ініціатором був саме новоспечений голова. Однак, за його словами, майданчик робили ледь не цілим селом.

– Наші місцеві підприємці підтримали ідею. Один з них навіть доклав більшу частину коштів. Адже ми розраховували побудувати майданчик приблизно за 12 тисяч грн, а в результаті, судячи із цін на матеріали, його вартість склала набагато більше. Ці гроші вклав наш односельчанин, підприємець, і до того ж ніколи не акцентував на цьому увагу.

Крім усього іншого, Артем Кухаренко ще з дитячих років захоплюється співом. Інколи його хобі стає для нього навіть джерелом доходу – сільського співака активно запрошують на святкування весіль та Днів народжень у якості вокаліста. Артем уже вирішив, як його талант допомагатиме у розвитку села. Наймолодший сільський голова з Черкащини взяв участь і в кастингу всеукраїнського телевізійного талант-шоу «Х-фактор». Однак він мав певні труднощі, адже напередодні захворів ангіною, а тому повноцінно розпорядитись власним голосом було важко.

У селі живуть 800 людей. Більшість працює на місцевих фермах. Молодь хоче залишитись жити у селі і подає у сільраду заявки на житло. Наприклад, занедбаний гуртожиток у перспективі стане будинком для щонайменше 20 молодих сімей Подільського.

Цьогорічний бюджет села складає один мільйон гривень. Тож місцева влада вже у пошуках фінансування. Найперше, що потрібно, це провести каналізацію, воду та газ до гуртожитку.

Молодий керівник вже цього року планує створити у селі зони відпочинку, відновити озеро, провести людям воду, зробити дороги і заснувати сміттєвий кооператив. Та найголовніше – це знайти інвесторів, а відтак забезпечити селян роботою.