Гуляю сьогодні по березі, на зустріч йде пaрa. І з мacкoвcькuм акцентом: “Ліда, Ліда, cматpi Бєрьоза..”

1018

Автор публікації – Борислав Береза. Подаємо мовою оригіналу:

У младшего сына мяч уплыл в море. Illya поплыл за ним. Волны и ветер гонят мяч в даль, сын за ним. Я увидел это и бросился за малым. Если честно, то я не помню когда преодолевал метров 50 в воде с такой скоростью. Догнал обоих и вытолкал на берег. У меня одышка из-за этого спурта и я, пытаясь отдышаться, выхожу на берег. Навстречу мне пара. Он и она. Вижу, что направляются погружать свои телеса в ласковое морюшко.

– Лида, Лида! Смотри, бл;;;я, Береза! – громким шёпотом с маасковским акцентом говорит он.

– Та ну на..х, точно! – поддерживает их интеллектуальную беседу его спутница.

– Шо, офигели, запоребриковые? – ласково интересуюсь я и добавляю, – А вон на лежаке Дмитро Ярош лежит. Так что купайтесь, а мы вами потом займемся.

В общем они даже не посмотрели в сторону лежака. Свалили. Быстро. В неизвестном направлении. Очередной раз убеждаюсь, что в мифы и страшилки верят те, кто их и придумал.

Loading...
попередня статтяВ Італії подруга влаштувала Світлану хатньою робітницею до вдiвця, який нещодавно пoхoвaв дружину. Він спочатку мовчав, а потім щoсь зaмuслив. Жінка вирішила повернутися та він вручив їй пaкyнок, від якого у Світлани зaтpяcлися рyки. Коли зателефонувала Петрові в Україну, пpoкuнyлася вже в лiкaрні
наступна статтяВсe сeло гуло, що пiсля весiлля сина відпyстила Марія свого Богдана до мoлодої кoxанки. Дорослим дiтям нaказала, щоб з рoзумінням до цього пoставилися, бо бpатик у них скoро бyде. Чекaла дpужина на свого чоловіка, повеpнувся Богдан через 10 років