Філолог про новорічний виступ Зеленського: Слухаєш і не можеш зрозуміти: де це я вже чув? А потім бац!!

0

Народ говорить, що намріяне в новорічну ніч точно збувається.

Вирішили спробувати ми цю народну технологію: думали, правильно формулювали, записали на папірці, підготували шампанське і запальничку.

До “загадування” і я була готова.

Але поки чекаєш бій курантів одним вухом слухаєш…

Про мову, вулиці і богів…

Про читання, паспорти і Шевченка…

Слухаєш…. А він, філологічний мозок, працює і не може зрозуміти: де це я вже чув і що не так????….

Що не так?

А потім бамммццц…….

Була колись у програмі літератури 11 класу стаття Уласа Самчука. “Нарід чи чернь?”

Невелика така, 1941 року..

Теж про богів, вулиці і читання…

Про “хто я”, людську гідність і національну свідомість…

Не знаю, хто писав промову слузі народу, але Самчука однозначно читали. Повага.

Круто з першоджерелом попрацювали.

Переписали так переписали.

Творчо. Аж заслухалася і про “спалити і випити” забула.

Особливо зачепило про “какаяразніца”.

Красіво переінакшили.

Улас Самчук:

“Тому — не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все одно… А коли — все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь.

Юлія Йонець

Loading...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я