Без сумніву, трудова міграція українців до Польщі була, є і безсумнівно буде найближчі роки, одним з основних чинників формування відносин Києва з Варшавою. І саме від Польщі більшою мірою залежатиме, чи стане це «доданою вартістю» для польсько-українських відносини, а не черговим проблемним пунктом.
На даний момент порахувати хоча б приблизну кількість українців, які перебувають в Польщі, досить складно. Значна кількість наших співвітчизників приїздить лише на сезонні роботи на період від кількох місяців до півроку. Частина ж громадян України використовують польську робочу візу лише для в’їзду до ЄС, а далі – прямують за доброю копійкою до тієї ж Франції чи Німеччини і працюють там нелегально. Власне, складність в оцінці є приводом для спекуляцій у самій Польщі, де називаються абсолютно різноманітні цифри, часом досить космічні – від мільйона і до двох з половиною.
Пересічний український трудовий мігрант зазвичай заповнює вільну нішу дешевої робочої сили на польському ринку праці, справно платить податки і добре інтегрується до польського соціуму. Попри усі ці фактори, польська влада усе ж намагається використати питання українця як політичний чинник, зокрема на зовнішньополітичній арені.
Без сумніву, фактором “українського біженця”, який періодично використовують представники польської влади, продовжуватимуть вміло маніпулювати антиукраїнські сили та російська пропаганда у Польщі, підбурюючи пересічних громадян. Їм нескладно буде заявляти, що утримання українців в Польщі як біженців фінансує польський бюджет, особливо коли такий аргумент польська влада підкидає сама. Найбільш популярною “страшилкою” є те, що, мовляв, приїжджають українці і забирають у поляків роботу. І це попри те, що у Польщі зараз спостерігається рекордно низький рівень безробіття а економіка країни, яка успішно розвивається, потребує усе більше робочих рук.
Та для України негативною тенденцією є те, що до Польщі все частіше виїжджає українська молодь, яка не просто хоче заробити у цій країні, але й не проти залишитися тут жити. До того ж, зараз традиційна модель що на тимчасові заробітки до Польщі їдуть особи середнього віку– уже не працює. Сьогодні більшість трудових емігрантів з України – молодь: 38% з них мають 21-30 років; 29% – 31-40 років.
На такий вибір молодих українців вплинуло й те, що Польща відмінила податок на доходи фізичних осіб для тих, яким не виповнилося 26 років.
Місцеві політики та працедавці вимагають спростити міграційну політику країни, натомість в Україні зростає дефіцит працівників, а рівень зарплат значно поступається закордонним
Залишається сподіватися, що з часом рівень зарплат та життя в Україні не будуть поступатися закордонним.