Тепер я посмішку твою ловитиму на небі. Зворушливий вірш пам’яті траrедії в Тегерані

185

В групі в Фейсбуці  Українська поезія Ірина Гох написала дуже зворушливий вірш пам’яті трагедії в Тегерані.

Тепер я посмішку твою ловитиму на небі.
І сяйво неземних очей.
Душа і серце плачуть, відпустити треба…
А я не в силі жити без твоїх ночей.

Та й як мені тепер одному бути
На цій землі серед закоханих сердець?
Тебе, моя кохана, ніколи не забути,
Як не забути день, коли ішли ми під вінець.

Той чорна мить і чорна взлітна смуга
Навіки закарбуються в мені.
Проклятий рейс, він вкрав тебе, і тільки туга
Довіку житиме в душі.

Сльозами я вмиватимусь щоранку
І цілуватиму я фото без кінця.
Така прозора, чиста, і на світанку
Ти прийдеш Ангелом до мене іздаля.

Та не обіймУ вже тебе, моя кохана,
Тепла твого вже не відчути на землі.
Моє життя без тебе – вічна рана,
Лиш спогадами житиму в своїй пітьмі.

І дихати не зможу я без тебе,
Повітря тисне, груди розрива.
І небо… сіре і холодне небо…
На ньому лише посмішка твоя жива…

20.01.2020 Ірина Гох

За матеріалами Ірини Гох

Loading...
попередня статтяПомилки, що здійснюються багатьма при зарядці смартфона!
наступна статтяПiсля цiєї статті ви нiколи більше не купите сироп від кaшлю! Краще будь-яких лiків!