4 грудня депутати Верховної Ради планували розглянути законопроект, який передбачає реформування СБУ.
Голосування за проект закону №3196-Д Про внесення змін до Закону України Про Службу безпеки України щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України було перенесено на 2021 рік.
У другій частині ексклюзивного інтерв’ю Фактам ICTV кандидат політичних наук, колишній радник голови СБУ Юрій Михальчишин пояснив зміст законопроекту про СБУ, та які реальні наслідки може мати реформування спецслужби.
– Як ви оцінюєте проект закону №3196-Д? Назвіть сильні сторони документа.
– Реформа Служби безпеки України за останні сім років відкладається вже не вперше, і текст законопроекту концептуально змінювався.
Наразі це продукт колективної праці профільного комітету ВР та експертних середовищ, які стоять за певними групами впливу, що прагнуть взяти під контроль цю державну структуру.
Тому зараз цей законопроект, який подається в редакції комітету Ради (замість президентського, котрий надійшов у березні 2020 року), є серйозною ставкою монобільшості.
Законопроект має як слабкі, так і сильні сторони.
Законодавці намагаються дати визначення термінів безпекове середовище, загрози державній безпеці, конспірація, оперативно-службова діяльність, оперативний підрозділ, співробітник під прикриттям, структура прикриття, контррозвідувальні засоби тощо.
Дотепер це була спеціальна термінологія у внутрішній роботі спецслужби, а її визначення на законодавчому рівні сприятиме більш чіткому функціональному призначенню окремих підрозділів Служби безпеки та визначенню розмежування між різними відділами роботи.
До позитивних аспектів закону треба віднести і встановлення чіткої ієрархії завдань СБУ.
Йдеться про таке:
- Протидія підривній діяльності.
- Боротьба з тероризмом.
- Контррозвідувальне забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України, інформаційної безпеки, критичної інфраструктури та зовнішньополітичних інтересів.
- Попередження, виявлення та припинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки.
- Охорона державної таємниці.
У цьому переліку ми не побачимо ні боротьби з корупцією та злочинністю, ні контррозвідувального захисту економіки – тих функціональних блоків, діяльність яких викликала найбільшу кількість критики роботи СБУ.
Рішення відсікти ці завдання як непріоритетні для спецслужби є стратегічно правильним.
Також законопроект чітко визначає функції СБУ – це контррозвідувальна діяльність, оперативно-розшукова діяльність, охорона державної таємниці та досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становлять загрозу держбезпеці України.
Наступний плюс – чітка норма про виведення голови Служби безпеки з-під впливу ситуативних політичних чинників.
Редакція закону передбачає його призначення Верховною Радою за поданням президента терміном на шість років, що більше, ніж каденція глави держави та ВР.
Також вигідно поставлено акцент на здобуванні інформації СБУ під час оперативно-службової діяльності, зокрема деталізація та регламентизація цього процесу.
І насамкінець – забезпечення конспірації під час оперативно-службової діяльності, що є звичною справою у структурі спецслужб багатьох держав світу.
– Чи має законопроект мінуси та недопрацювання?
– Негативні сторони законопроекту подекуди можуть нівелювати усі напрацювання робочих груп та експертних середовищ.
Найголовніше – це чіткий вектор на скорочення загальної чисельності СБУ. Згідно зі ст.8 проекту закону – кількість не повинна перевищувати 17 тис. штатних посад.
Як для країни у стані війни – це неприпустима розкіш.
Це означає, що на скорочення очікують 10 тис. штатних посад.
До цих штатних посад належать не лише структурні підрозділи, а й заклади та установи СБУ. Таким чином, реальних оперативних співробітників серед цих 17 тис. штатних посад залишиться трошки більше 10 тис.
З огляду на територію нашої держави, на масштаб загроз та викликів, які стоять перед державним суверенітетом як на Сході, так і на Заході – це явно недостатньо.
Таке скорочення практично може зробити СБУ недієздатною та знищити її оперативне ядро.
Також абсолютно одіозна репутація закріпилася за ініціативою позбавити Службу безпеки функцій досудового слідства.
Причому з 2026 року це стосуватиметься навіть пріоритетних напрямків її роботи, зокрема боротьби з тероризмом та сепаратизмом, державної зради, посягання на життя громадського діяча, шпигунства, диверсій тощо.
Усі ці справи планується передати в компетенцію неіснуючого ще органу слідства.
Тут не потрібно зайвих коментарів: ця норма суттєво зменшить вплив СБУ на захист державної безпеки та національних інтересів, а ще позбавить спецслужбу кваліфікованих слідчих, які мають багаторічний досвід у розслідуванні таких серйозних злочинів.
Це ставить у безвихідь перспективу успішного доведення до результативних судових вироків багатьох резонансних кримінальних проваджень.
– На вашу думку, які реальні наслідки матиме реформа СБУ?
– Наслідки впровадження новацій, які пропонує закон, будуть негативними та деструктивними.
Скорочення штату означатиме зниження спроможності спецслужби проводити контррозвідувальну та антитерористичну діяльність.
Передання слідства до неіснуючого органу – абсолютно безперспективний шлях.
Позбавляючи СБУ такого її функціонально невід’ємного напрямку роботи, як слідство у статтях КК України, які є профільними для протистояння злочинам проти основ національної безпеки, закон однозначно послабить її інституційну спроможність та захищеність національних інтересів загалом.
Також дуже небезпечною є ініціатива, яка надасть СБУ право втручатися у виборчий процес, адже за поданням спецслужби ЦВК зніматиме з реєстрації ті чи інші політичні партії через здійснення ними сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності.
Річ у тім, що йдеться не про рішення суду, яке є закінченим юридичним фактом, а лише про подання СБУ, яке може мати виключно поверхневий характер.
За певних обставин це може стати справжнім інструментом для політичної розправи та придушення опозиції.
На превеликий жаль, фабрикувати доказову базу з доведення розвідувально-підривної діяльності сьогоднішня спецслужба вміє краще, аніж боротися з її реальними проявами.
Такі ініціативи є вкрай загрозливими, оскільки йдеться не лише про політичний імідж партій, а й про майбутнє безпеки України, за яку відповідає СБУ.