Словечко

Сергій Руденко

Віктор Медведчук був адвокатом не лише Василь Стуса, але й відомого українського правозахисника Юрія Литвина, який загинув 1984 року у тюрмі.

На початку 2000-х тодішній голова СБУ Леонід Деркач доповідав Леоніду Кучмі, що Віктор Медведчук був агентом КДБ і мав клікуху “Соколовський”.

Почитайте – тут коротко 10 фактів із життя Медведчука.

******

1.У 1974 році проти студента юридичного факультету Київського держуніверситету Віктора Медведчука і двох його товаришів по «добровольчій народній дружині» порушили кримінальну справу за статтею 102 Кримінального кодексу УРСР — за нанесення тілесних ушкоджень неповнолітньому. Пізніше справу було закрито за відсутністю складу злочину.

2. Віктор Медведчук був адвокатом відомих українських правозахисників — Юрія Литвина та Василя Стуса. Як свідчить один з очевидців процесу над Стусом — Євген Сверстюк, Віктор Володимирович зробив усе, щоби посадити за ґрати Стуса. Медведчук відкидає ці звинувачення.

3. На початку 90-их входив до так званої «чудової сімки», яка займалася бізнесом: Григорій та Ігор Суркіси, Валентин Згурський, Юрій Лях, Богдан Губський і Юрій Карпенко.

4. У 1998 році очолив СДПУ(о). У липні 2007-го після програшу партії на парламентських виборах, залишив посаду голови партії.

5. У лютому 2000 року був одним із ініціаторів проведення в парламенті так званої «оксамитової революції». Після неї Медведчукові дісталося крісло першого віце-спікера.

6. В опублікованих розшифровках Миколи Мельниченка тодішній голова СБУ Леонід Деркач у розмові з Леонідом Кучмою, датованій 29-м травня 2000 року, висловлює припущення, що Медведчук — це не справжнє прізвище Віктора Володимировича. За його словами, справжнє прізвище Медведчука – Швендрах чи Фендрах. Медведчук це спростовує.

7. У травні 2008 року президент Ющенко заявив, що Віктор Медведчук разом із командою Юлії Тимошенко підготували проект нової Конституції.

8. Агент КДБ. В опублікованих записах колишнього майора держбезпеки Миколи Мельниченка тодішній голова СБУ Леонід Деркач стверджував: Медведчук тривалий час був аґентом КДБ і мав прізвисько «Соколовський». Сам Віктор Володимирович це спростовує.

9. У лютому 2006-го міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що Віктор Медведчук фігурує в кримінальних справах, зокрема про незаконну приватизацію. Утім, до кримінальної відповідальності він так і не був притягнутий. Не притягнутий він був і тоді, коли Луценко став Генеральним прокурором.

10. 20 травня 2004-го у Віктора Медведчука й телеведучої Оксани Марченко народилася донька Дарина. Її хрестили нинішній президент РФ Володимир Путін і Світлана Медведєва — дружина російського прем’єра Дмитра Медведєва.

Джерело

Аліна навчалася в школі, в 9 класі. Її наречений Денис навчався в паралельному класі. Діти зустрічалися вже майже рік.

Нещодавно дівчина дізналася, що вaгiтна. Термін вже був великий, майже 4 місяці. Не знаючи що робити далі, Аліна зателефонувала коханому і все розповіла йому. Денис злякавшись відразу став відпиратися, заявив, що дитина не його, мало з ким Аліна могла крутити шури-мури.

Дівчина була в повному відчаї, вона не знала, як сказати матері правду. Мати Аліни, 35-річна Тетяна, працювала завучем у школі і все життя виховувала дочку в строгості, караючи її за будь-яку провину.

Увечері Аліна зайшла до мами в кімнату, розплакалася i все їй розповіла. Тетяна прийшла в скaз, схопивши доньку за волосся, стала штовхати її по всій квартирі.

Після, відкрила двері, і виштовхала Аліну на сходu в одній піжамі і босоніж.

– Забудь, що у тебе є мати і дім! Будь ти проклята, все життя мені споганила – прокричала Тетяна дочкi слідом і зачинила двері.

Аліна вийшла на вулицю вся в сльозах, наступала ніч, на дворі стояв мороз – 15. Дівчинці не було куди йти, та й куди вона піде в піжамі і босоніж.

Аліна сiла на холодну лавочку, вона не відчувала холоду, їй було вже все одно. Дівчина вирішила замерзнути тут, все одно життя її скінчилося.

В цей час по вулиці прогулювався чоловік з собакою. Юра жив у сусідньому дворі, він пізно приходив з роботи тому вигулював Річі близько опівночі. Річі йшов поруч, але тут раптом втік на дитячий майданчик і став скиглити, кличучи господаря. Юра пішов за ним подивитися що там трапилося. Від несподівано хлопець замер. На лавочці сиділа молоденька дівчинка в піжамі і босоніж.

Скільки просиділа вона там невідомо, але розмовляти і йти самостійно не могла. Юра, по професії був лікар тpaвматолог. Він зрозумів, що зволікати не можна, підхопивши дівчинку на руки бігом поніс її до себе додому.

Вже вдома Юра надав Аліні першу допомогу. Він закутав її в теплий плед, підсунув до ліжка обігрівач і став потихеньку напувати її гарячим чаєм. Аліна поступово зігрілася і прийшла до тями.

Як тільки Юра спробував з’ясувати, хто вона і як опинилася майже гoлою на вулиці, Аліна розридалася і в розпачі все розповіла незнайомцеві. Хлопець, вислухавши дівчину, дав їй заспокійливе. Незабаром Аліна мирно спала.

Юра вийшов на балкон і закурив. Він згадав все, що сталося з ним за останній рік і зрозумів, що доля не просто так послала йому цю дівчинку.

Рік тому Юра був щасливим сім’янином. У нього була кохана дружина Юля, вони чекали дитинy.  Все змінилося в один день. Юля поїхала відвідати матір за місто. У жінки був уже пристойний термін і Юра не дозволяв їй самій сідати за кермо. Але, жінка запевнила його, що буде їхати дуже акуратно, Юра здався і відпустив дружину.

Дорогою Юля потрапила в страшну авapію в якій не вижив ніхто. Після похopoну дружини, хлопець з головою поринув у роботу, прийнявши рішення ніколи більше не одружиться і бути вірним своїй дружині до кінця життя.

Але, життя розпорядилося по іншому. Він розумів, що це Юля, його дружина, там на небесах влаштувала його зустріч з Аліною. Дівчина була в дуже скрутному становищі і він просто зобов’язаний їй допомогти. Вранці, тільки-но Аліна прокинулася, Юра оголосив дівчині, що бере над нею повну опіку. З цього моменту вона буде жити у нього ні про що не турбуючись. Додавши, що Аліну це ні до чого не зобов’язує, їх відносини будуть суто дружні.

Але молодість і краса взяли верх, через пів року Аліна наpoдила прекрасну дівчинку, ще через місяць, молоді одружилися. Юра всім серцем полюбив Аліну і свою дочку Юленькy. Аліна, так само була безтямно закохана в Юру.

До Тетяні, матері Аліни молоді люди пішли тільки раз, забрати документи дівчини. Юрій заборонив Аліні брати навіть речі, він сам купив їй все. Тетяна зустріла дочку з холодом, мовчки віддала документи.

Аліна закінчила навчання у вечірній школі. Через два роки, дівчина вступила до медичного інституту. Вона мріяла стати лікарем, як і її чоловік. На матір вона зла не тримала, адже якби та не вигнала її серед ночі на вулицю, Аліна не зустріла б свою кохану людину.

Як то кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло.

Джерело.

Коханка чоловіка Лорак Яна Беляєва хоче стати Міс Україна Всесвіт 2018.

Чоловік Ані Лорак Мурат не упустить свого – його коханка Яна Беляєва має намір стати найкрасивішою українкою і брати участь в конкурсі “Міс Всесвіт 2018”, представляючи там Україну.

Журналісти з’ясували, що дівчина дійсно приймає участь у конкурсі, фінал якого пройде 14 серпня в Києві.

Однак, оргкомітет відмовився коментувати особисте життя дівчини.

Відомо тільки те, що вона розповіла організаторам конкурсу. Найбільший вплив на формування її особистості мала книга Фредеріка Бегбедера “Любов живе три роки”, і Беляєва активно допомагає притулкам для тварин.

На прохання розповісти про кохання в її житті Яна відповіла: “Любов – найголовніше, що є в нашому житті. Але найважливіше – любов до своїх рідних і близьких”.

Однак користувачі соцмереж, коли побачили фото Яни, в першу чергу звернули увагу на губи-мутанти, які явно піддавалися пластиці, і можливо, невдало.

В коментарях навіть цікавились, чи не кусають її регулярно бджоли – щоб були такі губи.

ВИ МАЄТЕ ЗНАТИ ЙОГО ІСТОРІЮ!

Це – Дмитро Український, молодший сержант 24 ОМБр імені короля Данила. 8 серпня він віддав життя за Україну. Дмитро загинув як справжній Герой.

Український був командиром групи прикриття, що виконувала завдання у “сірій зоні” і, на жаль, потрапила у ворожу засідку. Військовий вирішив прийняти бій, попри те, що противник значно переважав у кількості. Саме рішучість молодшого сержанта врятувала бійців з основної групи, які отримали наказ на вихід, та врятувала життя 19-річного розвідника, якому наказав відходити сам Дмитро.

Одного ранку він їхав на роботу, і заїхав на заправку, щоб заправитися. Там була вагітна дівчина, 19 років, яка просила милостиню. Вона попросила допомоги у батька, а він сказав, що на жаль у нього немає дрібниць і сів у машину, щоб поїхати.

Але через мить, виліз і запитав дівчину, як вона докотилася до такого. Дівчина сказала йому, що вона посварилася з батьками, так як вони не схвалювали її вибір у житті. Мабуть, вона завагітніла поза шлюбом, і вони вигнали її.

Мій батько запитав її, чи є у неї робота або якась фінансова допомога? Дівчина відповіла, що ні. І тоді мій тато приймає рішення після розмови з нею, він дає їй свою візитну картку і говорить, щоб вона подзвонила йому завтра.

Дівчина зателефонувала йому, і мій батько запросив її, щоб зустрітися з ним в офісі. Потім вона пройшла співбесіду. А через тиждень дівчина почала працювати, її завданням для початку було просто відповідати на телефонні дзвінки та інші дрібні доручення. В результаті дівчинка стала одним з помічників керівників, і тепер у неї є її маленька сім’я, і вони прекрасно з усім справляються!

Зазвичай на цьому місці, біля автобусної зупинки, стоять таксисти. Я зупинився там, щоб не виблискувати аварійкою на дорозі, тому що цей дзвінок був дійсно важливий.

Говорив буквально хвилину, за цей час сухенький дідок, в піджаку і з краваткою, піднявся з лавки, і важко переставляючи ноги підійшов до мого віконця. Він легенько постукав у вікно, навіть не постукав, а як то так скромно пошкрябався. Я опустив вікно, дід тихо запитав: «Синку, ти не таксі?» Я попрощався зі співрозмовником в телефоні, і відповів: «Ні, батьку, не таксі, тобі куди потрібно?»

– Та мені на ЦУП (приватний сектор), не далеко кілометрів зо три.

– Сідай, батько, зараз заберу тебе.

Він сів на переднє сидіння. Ми поїхали. Він важко дихав, просто тому що був дуже старий, він говорив мені, що кожен день їздить до поліклініки на маршрутці, віддаючи за це по 15 грн. Кожен день – 15 грн. А ось сьогодні в поліклініці затримали, і він запізнився на свою маршрутку, чекати наступну довго, а пішки дійти він не зможе. Я сидів і слухав його, купа думок в голові крутилася, і я не знав, що сказати цьому сухенький дідка з Орденом Вітчизняної Війни і орденськими планками на лацкані старенького, але чистого і акуратного піджака.

Я тільки питав дорогу, більше нічого не говорив, ні банального «Спасибі за перемогу!» Ні – «Прости, батько, все просрали», я просто тупо віз його і мовчав. Він жив в самому кінці вулиці, близько Ая, і його будиночок маленький з похилої дахом було майже не видно з-за котеджів …

«Ну ось, синку, приїхали, ось тут, »розвертайся», і дід поліз в сумку, за гаманцем. «Ні, батько, я не візьму я з тебе грошей, не можу взяти, ти своїм орденом купу поїздок вже сплатив» У старого навернулися сльози, він вийшов з машини, і з поклоном сказав: «Спасибі тобі, синку». І пішов до свого старого будиночка, рукою витираючи сльози.

А я здоровий 47 річний мужик, сидів і з грудкою в горлі дивився йому вслід. Думаючи про те, що звичайно славна країна перемогами в чемпіонатах і Євробачення, важливі і олімпіади і перемоги на політичному фронті … Але не може бути країна, яка не може подбати про ДЕСЯТКИ (їх адже залишилося так мало) старих, які віддали свою молодість і здоров’я, захищаючи її. І я розумів, що це я зараз йому кланятися мав. І соромно мені було за нашу з ним Батьківщину. Ось саме за це – соромно …

Написав це не для того, щоб самопіар витягнути, не для соплів і слюней. і вже тим більше не для юки …

Люди, їх так мало залишилося, наших ВЕТЕРАНІВ, просто допоможіть їм, чим зможете, копієчкою, чергою в поліклініці, довезіть до будинку, переведіть через дорогу ….

Миру вам, друзі !!!