Наступ рашистів починає видихатися, але вони все одно хочуть захопити Сєверодонецьк і тому вдаються до останнього способу, а між тим збирають сили для оточення Слов’янська. Втім ці плани може зірвати активність ЗСУ під Ізюмом
По не фронтових областях України російські нацисти випускають усе менше й менше ракет високої точності, бо вони у них закінчуються. Однак вони пам’ятають про свою “місію” тримати в страху всю Україну. Під ніч 11 червня чотири “калібри” прилетіли з південного сходу в Чортків на Тернопільщині. Один влучив у газопровід у Чорткові. Інший зніс багатоквартирний будинок і прилеглу автостоянку. Постраждали 23 особи, серед яких цивільні та військові.
Сіверщина та Слобожанщина
Окупанти знову відновили практику обстрілів прикордонних населених пунктів. На Чернігівщині обстріляли Гірськ і Грем’яч, три ракети прилетіли в Прилуки. На Сумщині – Запсілля, Середину-Буду, а в Есманській громаді було понад 30 вибухів. Щодня з артилерії, РСЗВ “Смерч” та “Ураган” обстрілюють житлові райони Харкова, а разом із тим і Золочівський, Чугуївський та Ізюмський райони області.
Тим часом контрнаступ українців на Вовчанськ дав свої плоди – в районі Великого Бурлука ЗСУ розбили колону загарбників.
Рашисти теж підготували свої атаки та знову взяли Тернову під контроль, намагаються штурмувати сусідні села: Старицю та Ізбицьке.
Водночас пожежа сталася в місті : в місцевій військовій частині, де зберігалася техніка, пролунали 4 вибухи…
Сєверодонецьк і Лисичанськ
Росія перекинула до Сєверодонецька до 7 батальйонно-тактичних груп, але Сили Оборони їх зупинили. В місті тривають вуличні бої, окупанти знову зайшли в центральну частину міста, але все ще не можуть взяти південні околиці: Борівське, Воронове та Метолкіне, за які йдуть щоденні важкі бої.
Рашисти знову прицільно обстріляли мости між Лисичанськом і Сєверодонецьком і зруйнували ще 2, які раніше були відносно цілими. Тепер підвезення гуманітарних вантажів та евакуація неможливі. В місті залишилося близько 9 тис. мирних мешканців. Водночас залишилися канали постачання озброєння. Ймовірно, раніше окупанти берегли ці мости з метою використати їх для наступу на Лисичанськ. Але зараз від цієї ідеї відмовилися, маючи намір заблокувати українських військових і створити ситуацію, схожу до Маріуполя.
Водночас окупанти продовжують штурмувати Оріхове, Тошківку, Устинівку, Комишуваху, щоб вийти на південні околиці Лисичанська. Тут їм вдалося вкотре зайти в північні околиці Оріхового та частково у Комишуваху, однак далі їм пройти не дали.
ЗСУ “накрили” окупантів у Сєверодонецьку під час наради офіцерів. У ворога серйозні втрати. А в Рубіжному наші розгромили командний пункт чеченців.
У понеділок на Сєверодонецькому напрямку вдалося спалити три ворожі “гради” та ще один пошкодити.
Слов’янськ та Ізюм
Найбільше за вихідні окупанти змогли розвинути успіх у наступу на Слов’янськ з боку Ізюма. Недаремно влада “ДНР” оголосила “початок битви за Слов’янськ” – місто, яке має для них сакральне значення, адже звідти у 2014 році почалося “повстання сепаратистів”. Але за два дні вони просунулись тільки на пару кілометрів.
Зокрема, після захоплення Святогірська орда загарбників спробувала наскоком перейти по мосту через Сіверський Донець і штурмувати село Богородичне. Бій зав’язався на самій переправі і тривав три дні. Ворог усе ще намагається закріпитися на північно-західній околиці Богородичного. Друга їхня спроба форсувати Сіверодонецьк від Святогірська була з боку Тетянівки, але тут їх розбили на голову.
Після окупації Довгенького минулого тижня росіяни атакували по лінії сіл Мазанівка-Долина в напрямку на Слов’янськ, але тут вони застрягли і не зуміли нікуди просунутись. Очевидно, їхнє гальмування пов’язане зі значною кількістю втрат. Тому вони відновили наступ на іншій ділянці: Курулька-Нова Дмитрівка в напрямку на перерізання траси Барвінкове-Слов’янськ. Поки що дії в цьому напрямку мають розвідувальний характер.
На західних околицях Ізюма, що у вигині річки Сіверський Донець, відбуваються активності з боку ЗСУ, які, попри прихованість, уже наробили “шороху” у ворожих лавах. Поки немає офіційного підтвердження, але українські воїни зайшли у 2 села: Заводи і Співаківка.
На Ізюмському напрямку 13 червня ЗСУ знищили бойовий гелікоптер російської армії Ка-52, а в районі Ізюма збили винищувач-бомбардувальник Су-34.
Бахмут і Донеччина
З боку Попасної темпи наступу на Лисичанськ суттєво зменшилися через значні втрати загарбників в людській силі. За 3 дні лінія фронту не змінилася. Найбільше намагались атакувати Миколаївку та Врубівку. По останній ворог вдарив із важкої вогнеметної реактивної системи “Солнцепьок”. А потім додали запалювальними РСЗВ, імовірно, з фосфорною начинкою.
Через відсутність достатньої кількості піхоти окупанти збільшили кількість авіаударів. Ракети X-22 вдарили по Покровському, Селідовому і Новоєлизаветівці, які розташовані за декілька десятків км від лінії фронту. Ракет Х-22 у РФ найбільше, але вони перестали їх використовувати на дальні дистанції, адже ті або не долітають, або їх збивають ЗСУ.
ЗСУ підірвали склад боєприпасів у Донецьку. Водночас окупанти обстріляли пологовий будинок в Донецьку аби звинувати ЗСУ.
Далі на південь росіяни обстріляли Вугледарську ТЕС, знищивши адміністративну будівлю.
Південний фронт
Сили Оборони відсунули лінію фронту на 5-7 км від Запоріжжя. Звільнили села Щербаки та Малі Щербаки та рухаються в напрямку сіл Нестерянка та Степове.
11 червня російські війська обстріляли Синельниківський район Дніпропетровської області, спричинивши пожежу в будинках.
12 червня зранку в окупованому Бердянську пролунали три вибухи і виникла пожежа в трансформаторній підстанції. Третина міста залишилася без світла.
З “ураганів” рашисти вдарили по житлових кварталах Зеленодольська в Криворізькому районі та поцілили по центру міста. Попередньо, одна людина загинула, п’ятеро – поранені.
Натомість ЗСУ накрили артилерією командний пункт в Старій Збур’ївці, що на окупованій частині Херсонщини. У підсумку – десятки вбитих і поранених, у тому числі два генерали: один армійський і один з ФСБ, причому той, який відповідав за організацію референдуму в Херсонській області.
Біля Давидового Броду тривають запеклі бої. Українська армія дещо розширила плацдарм на лівому березі Інгульця, підійшовши до Брускинського і Костромки. Південніше ЗСУ займають позиції біля Киселівки, а бійці заявляють, що перебувають за 10 км від Херсона.
З Білорусі до Криму окупанти перемістили С-400 – зенітний ракетний комплекс нового покоління великого і середнього радіуса дії. Це означає, що, з одного боку, Білорусь не розглядається серйозно як плацдарм для наступу, а з іншого – на південному фронті катастрофічно бракує ресурсів.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.