НеСвобода совісті «русского міра»

0
НеСвобода совісті «русского міра»

Свобода совісті, свобода від олігархів, свобода «русскім» – такими були основні штампи російської пропаганди на Донбасі з 2014 року. Місцеві колаборанти, які стали першими жертвами інформаційної війни, зустрічали окупантів з відкрити обіймами. Та замість «захисту» росіяни на своїх багнетах принесли лише переслідування.

Серед іншого, утисків зазнали всі релігійні групи, окрім вірних Російської православної церкви. 

З 2014 року в захоплених російськими окупантами районах почалися гоніння християн-протестантів. Навіть у тимчасово окупованому Слов’янську (на даний час звільнений) представники «русского мира» встигли захопити майно дитячого християнського притулку «Вітрила надії» і викрасти прямо з приміщення церкви “Преображення Господнього” дияконів Віктора Брадарського і Володимира Величка, а також Рувима і Альберта Павенкових – синів старшого пастора Олександра Павенкова. Всі четверо на наступний день були знайдені убитими.

Протягом 2014-16 рр. тривали вбивства і викрадення релігійних діячів, що не були частиною «великої» РПЦ. Прикладів достатньо. Побиття пастора церкви “Асамблеї Божої” Сергія Косяка і його прихожан. Викрадення польського католицького священика Павла Гілка. Полон пастора «Церкви переможців» Павла Лесько і його дружини. Викрадення священика Української греко-католицької церкви Тихона Кульбака і священика Української православної церкви Київського патріархату Юрія Іванова. Список можна продовжувати без кінця.

Ще в 2015 році ставленик росіян, а нині покійний Захарченко заявив, що на окупованій території можуть діяти тільки чотири релігійних напрямки: православ’я (МП), римо-католицизм, іслам і іудаїзм. Ось така свобода. І якщо в 2014-му подібні дії росіяни могли б виправдати «махновщиной» і «перегини на місцях», то вже з 2015-го стало ясно – в окупації діє чітка лінія на насадження Московського Патріархату і знищення альтернативних церковних ієрархій.

З 2016 шквал фізичного насильства проти віруючих в «Л/ДНР» спав. Окупаційна адміністрація зосередилася на захопленні культових споруд різних конфесій. Під наглядом «МГБ» захоплювали порівняно нечисленні храми УПЦ КП та УАПЦ (зараз – ПЦУ). Молитовний будинок мормонів силою перетворили в «Палац одружень». Захоплені численні Зали Царств Свідків Єгови і церкви християн віри євангельської.

Утиски не припиняються і сьогодні. Особливо – на фоні отримання томосу для Православної Церкви України. Та такі дії окупантів призводять до зворотного ефекти – підривають зсередини кремлівську пропаганду.

За матеріалами:

blogs.korrespondent.net/blog/politics/4053678/

ukrinform.ru/rubric-ato/2506929-v-ldnr-prodolzautsa-massovye-repressii-po-religioznomu-priznaku-kozlovskij.html

LEAVE A REPLY